У контексті Євро-2012 важко позбутися відчуття, що Донбас-Арена в Донецьку – це діамант, який сяє на самоті, - пише футбольний оглядач британської The Guardian Джонатон Вілсон у своєму блозі.
Як блакитний космічний корабель, він пульсує шокуюче яскраво серед сірого бруду будівельного майданчика навколо. Стадіон "Олімпійський" через дорогу, де статуя Сергія Бубки височіє над тими, хто поспішає на матч донецького "Шахтаря", виглядає неймовірно маленьким та непривабливим. Усе свідчить про те, що коли наступного літа закінчиться будівництво, це буде чудовий стадіон. Але є й болюче відчуття, що не в ньому справа.
Зараз майже над усім в українському футболі домінує думка про Євро-2012, який країна прийматиме разом із Польщею, і "Донбас-Арена" буде до цього готовою. Будівництво тривало на рік довше, ніж планувалося спочатку, але, як зазначає керівник проекту Олександр Атаманенко, це сталося тільки через те, що плани були покращені.
Зараз інсталюють інфрачервону систему опалення, яка зможе в морози піднімати температуру на стадіоні до 14 градусів. Завдяки цьому відвідувати арену взимку стане значно комфортніше. Навколо стадіону закладуть парк вартістю 30 мільйонів євро з трояндами, якими славиться місто, фонтанами, каскадами водоспадів та великим гранітним футбольним м’ячем, що обертатиметься у воді. Це буде, наполягає Атаманенко, "корона, один із найпрекрасніших парків у Європі, яку оздобить діамант – стадіон ”.
Усе це трохи приголомшує. Подейкують, президента "Шахтаря" Ріната Ахметова, який може претендувати на звання найбагатшої людини Європи, надихнула на будівництво власного стадіону поїздка до Парижа у 1999 році. Тоді на "Стад де Франс" грали збірні України та Франції. Чотири роки по тому він оголосив тендер на будівництво свого стадіону, а у 2005 році обрав пропозицію компанії ArupSport, що також спроектувала стадіон "Пташине гніздо" у Пекіні. Інакше кажучи, проект став частиною ширшої інвестиційної програми Ахметова в Донецьку, а не був збудований навмисно до Євро-2012.
Чи зможе "Шахтар", який регулярно отримував призи як команда з найкращою підтримкою вболівальників у СРСР, заповнити 50-тисячний стадіон, ще не відомо, але це вже інше питання. У контексті 2012 року важко позбутися відчуття, що цей діамант сяє на самотині. В аеропорту ведуть амбітну реконструкцію, навколо міста будують напівкільцеву дорогу та покращують вокзал. Усе це добре та потрібно. "Ми хочемо зробити Донецьк діловою столицею", – каже голова міськради Анатолій Близнюк.
Близнюк, велемовний та харизматичний, говорить про 2012 рік як про "славну нагоду". Він явно переконаний, що Донецьк стане великим туристичним центром, якщо тільки можна буде переконати людей відвідати місто. "Ми маємо добре розвинену металургію, – каже він. – Ми багаті на відомих людей. Тут жив Прокоф’єв, Пушкін відвідував регіон. Я дуже люблю класичну музику, і в мене є ідея опустити оркестр на 380 метрів у соляну шахту, щоб він там заграв симфонію. Є великий потенціал. У 2012 році ми хочемо прийняти 100 тисяч відвідувачів, у 2013-му – 120 тисяч".
Немає нічого поганого в його оптимізмі, але коли шахтарів та металургів через рецесію звільняють сотнями, слова про фонтани та підземні концертні зали здаються трохи недоречними. Ахметов дуже популярний на Донбасі, не тільки за його інвестиції в інфраструктуру і місцеву футбольну команду, а й тому, що він створює робочі місця. Але якщо ці місця зникнуть, то так само може зникнути й підтримка великого блискучого синього слона.
Крім того, турбує й, як здається, брак розуміння практичної сторони проведення такого великого турніру. Урядові дані свідчать, що в Донецьку є 70 готелів із 3350 номерами. Однак звіт міжнародної компанії нерухомості Jones Lang Lasalle з Лондона має інші дані – 25 готелів на 2076 номерів. З них тільки 592 номерів мають "три зірки" чи вищу категорію. Заплановано 10 нових готелів, де буде ще 1800 номерів, але якщо справді очікують 100 тисяч відвідувачів, то навіть якщо гуртожитки перетворять на хостели, житла все одно не вистачить.
Близнюк розповідає, що житло можна знайти будь-де на Донбасі, але на питання, як перевезти після гри десятки тисяч фанів, наприклад, до Маріуполя, що за 80 миль на південь, відповіді не дає. До 2012 року місто інвестує у 55 нових трамваїв, 120 тролейбусів та 150 автобусів, але є ще одна проблема – транспортні затори. Нещодавня ділова конференція, яку відвідали трохи більш як 500 делегатів, здавалося, спричинила хаос на дорогах.
Остання інспекція УЄФА, каже Близнюк, дала Донецьку неофіційну оцінку 4+ (в українських школах [донедавна була] 5-бальна шкала оцінювання), розкритикувавши тільки брак готельних номерів. Це, мабуть, майже справедливо, але є велика проблема з іншими містами, що прийматимуть чемпіонат: підготовчі роботи в Донецьку, вважає УЄФА, ведуться найкраще з усіх 8 міст.
Стадіон у Дніпропетровську має бути готовий через кілька місяців (так у тексті – прим.пер.), але інфраструктурні проблеми там іще більші. Торговельний центр, який блокував реконструкцію "Олімпійського" в Києві, тепер знесено, але будівельні роботи у столиці відстають від графіка на рік. У Львові вже друга будівельна компанія відмовилася від проекту стадіону, зазначивши, що бюджет нереалістичний. Атаманенко говорить про процес прийняття Євро як про "командну гру", але Близнюк визнає, що "турбується про решту України".
Величезні проблеми також у Польщі, де остання інспекція УЄФА (яка оцінює міста від "білого", що означає "жодних проблем" – з проміжними кольорами "зелений", "жовтий", "оранжевий" – до "червоного" – "небезпека") назвала Краків найбільш підготовленим, із "зелено-жовтим" рейтингом. Зважаючи на те, що Краків навіть не належить до чотирьох міст – господарів турніру (Варшава, Гданськ, Вроцлав та Хожув), можна уявити, наскільки хаотичною є підготовка.
Принаймні частково це наслідок застою, викликаного масовою відставкою керівного органу Польського футбольного союзу (PZPN) через нещодавній скандал із купівлею матчів. Уже діє нове керівництво на чолі з колишнім польським нападником Ґжеґожем Лято, але він продемонстрував як свою політичну недосвідченість, так і реальний стан речей, зробивши велику помилку вже у перший свій тиждень на роботі. Він визнав: Польща буде готовою прийняти Євро разом з Німеччиною, якщо Україна виявиться нездатною виконати свої зобов’язання.
Корупція залишається для УЄФА проблемою, але для команд, уболівальників та журналістів важливіша інфраструктура. Донецьк майже наближається до мети, проте одного міста недостатньо. За оптимістичним фасадом ховається правда: є дуже реальна можливість, що цей турнір буде перенесено в інше місце.
ua.korrespondent.net
